Градъ
Градъ вєлико людьско сєлѥниѥ ѥстъ ⁙ Градьскꙑ людиѥ обꙑчаѥмь ꙁємлѥдѣльци нє сѫтъ ⁙ Давѣ градомь сєлѥниѥ · ижє стѣноѭ оукрѣплѥно ѥстъ · ꙁвало сѧ · нъ нꙑнѣ то имєнованиѥ ꙁакономь оуставлѥно ѥстъ ⁙ Раꙁнꙑ дрьжавꙑ о томь раꙁнꙑ жє ꙁаконꙑ имѫтъ
Вєльми вєликъ градъ мєгалополь ѥстъ
каталогъ |
[исправи] їсторїꙗ
Прьвꙑ градьскꙑ сєлѥниꙗ 8 тꙑсѫщь лѣтъ до Х҃Р сътворѥнꙑ бѣ ⁙ Тъ на прикладъ Їєрїхѡнъ и Чаталхѷюкъ ѥстє
| лѣто | градьскъ людии число[1] | градьскъ людии число отъ вьсѥѩ Ꙁємли въсєлѥниꙗ[1] |
|---|---|---|
| 1900 | 220 л҃др[2] | 13 %[2] |
| 1950 | 736,796 л҃др | 29,1 % |
| 1960 | 996,298 л҃др | 32,9 % |
| 1970 | 1 331,783 л҃др | 36,0 % |
| 1980 | 1 740,551 л҃др | 39,1 % |
| 1990 | 2 274,554 л҃др | 43,0 % |
| 2000 | 2 853,909 л҃др | 46,6 % |
| 2005 | 3 164,635 л҃др | 48,6 % |
[исправи] градъ положєниꙗ
Ащє градѣ прѣбꙑваѭтъ дрьжавꙑ властьни оустрои и оурѧди · тъ градъ стольнъ ѥстъ ⁙ Градѣхъ такождє мьньшиѩ властьнъ ѥдиницѧ правитєл҄ьства могѫтъ бꙑти ⁙ Иногда градъ сѧ положєниѥмь самостоꙗтєл҄ьнѫ властьнѫ или съвѫꙁьнѫ ѥдиницѫ одѣлꙗѥтъ
Давѣ мъногꙑ гради самостоꙗтєл҄ьнꙑ дрьжавꙑ бѣ · нъ нꙑнѣ тъкъмо Ватиканъ · Сингапоура и Монако сѫтъ
[исправи] оучєниꙗ
Градьмь раꙁнꙑ оучєниꙗ сѫтъ · обꙑчаѥмь тъ обьщь оучєнии нарочьнꙑ обраꙁꙑ сѫтъ ⁙ Оучєниѥ о градъ имєньхъ топономїꙗ ѥстъ
