Ⱌⱑⱄⰰⱃⰵⰲⱏ ⱅⰺⱅⱐⰾⱏ

Цѣсар҄ь

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
Jump to navigation Jump to search
тїтлъ коньчьнъ самодрьжьца рѡсїиска
Божіею поспѣшествующею милостію, Мы, NN, Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій, Московскій, Кіевскій, Владимірскій, Новгородскій, Царь Казанскій, Царь Астраханскій, Царь Польскій, Царь Сибирскій, Царь Херсониса Таврическаго, Государь Псковскій и Великій Князь Смоленскій, Литовскій, Волынскій, Подольскій и Финляндскій, Князь Эстляндскій, Лифляндскій, Курляндскій и Семигальскій, Самогитскій, Бѣлостокскій, Корельскій, Тверскій, Югорскій, Пермскiй, Вятскій, Болгарскій и иныхъ; Государь и Великій Князь Новагорода Низовскія земли, Черниговскiй, Рязанскій, Полотскій, Ростовскій, Ярославскiй, Бѣлозерскій, Удорскій, Обдорскій, Кондійскій, Витебскій, Мстиславскій и всея Сѣверныя страны Повелитель и Государь Иверскія, Карталинскія, Грузинскія и Кабардинскія земли и Области Армянскія, Черкасскихъ и Горскихъ Князей и иныхъ Наслѣдный Государь и Обладатель; Наслѣдникъ Норвежскій, Герцогъ Шлезвигъ-Голстинскiй, Стормарнскій, Дитмарсенскій и Ольденбургскій, и прочая, и прочая, и прочая[кладѧꙃь 1]

Цѣсарь · имєнованиѥ чьстьи правитєлꙗ рѡсїиска ѥстъ · въ нѥмь жє оного ꙁємлѩ каꙁанꙑ сѫтъ · въ врѣмєна раꙁличьна раꙁьнꙑ странꙑ въхождꙗахѫ дрьжавѫ · сєго дѣл҄ьма тїтлъ мѣнꙗашє сѧ ⁙

съмꙑслъ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Тїтлъ кажєтъ имѣниꙗ · достоиньства · положєниꙗ владꙑкꙑ · и жє ѥщє источьникъ власти правити можєтъ · ꙁа напьсании блаꙁнꙑ мьщаахѫ лютѣ · сълоучи сѧ оубо въ лѣто 1650 Вєликъ Гдⷭ҇рь Алєѯсїи Мїхаиловищь гнѣва сѧ на пол҄ьсци чиновє ижє ѥго тїтлъ нє испльнь пьсали бѣшѧ да настоꙗниѥмъ вєлє оубити тꙑ[кладѧꙃь 2]

вєликъ и малъ тїтлъ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Дъва тїтла обраꙁоу бѣашєтє

  • вєликъ
  • малъ

Такождє и дъва пєчатию бѣашєтє · понѥжє боукъвахъ оба пьсаахѫ · чинъ бо тврьдъ бѣашє дѣꙗти тъчьнъ съобраꙁьнъ тїтлоу пєчать · Къжьдо владꙑчьство свои пєчать имѣашє · бо имѧ правитєлꙗ мѣнꙗашє сѧ · ащє оу нова цѣсарꙗ прѣждьнꙗ пєчать осталъ бѣ и сиць ꙁаконъ полагаашє · въꙁвєличаниѥ да притварѥниѥ тїтла тако жє нѫждꙗашєтє къ положєнию ꙁакона и сєго обьщьствьноу оглашєнию[кладѧꙃь 3] ·

повѣсть о прѣображєнии[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

тїтлъ пєчати Їѡанна Вєлика
Tsar by S.V. Ivanov.jpg

Искони тїтли нє бѣшѧ · нъ по оутврьждєнии кънѧжѧ власти прьви тїтли авлꙗѭтъ сѧ · ꙁачѧлѣ и малꙑ области и ꙁємлѩ имѣахѫ · сєго дѣлꙗ ихъ кънѧжьскъ тїтлъ нє вєлии бѣашє · ꙁа сими врѣмєнꙑ лѣта ѥдинѥниꙗ вьсєѩ вєликꙑ Роуси грѧсѧ и мъножьство ꙁємь въхождꙗахѫ онѫ · пачє того цѣсар҄и да цѣсар҄ицѧ наслѣдаахѫ щоуждєстраньни прѣстоли бо бракꙑ тварꙗахѫ съ инѣми владꙑками · слѣдоуѥтъ далѥ описаниѥ иꙁмѣнѥниꙗ тїтлъ

  • Димитрїи рєкомъ Шємꙗка по нѥмь жє Васїлии В҃ Тьмьнъ на ѥю пѣнѧꙃихъ пьсаашєтє ⁖ осподарь всеѧ земли рускиѧ[кладѧꙃь 4]
  • Въ сѣдєниѥ Їѡанна Г҃ Вєлика тїтлъ мъногꙑ кратꙑ мѣнꙗашє да прѣображаашє сѧ · сиць прьвъ слоучаи 1474 лѣтѣ бꙑ · тъгда оубо кꙋнсолосꙋ кафинскомꙋ[причитаниѥ 1] жидовиноу Хоꙁѣ Кокосоу Їѡаннъ Васїлиѥвищь писавъ кажа сѧ вєликомь кънѧꙃємь Владїмирьскомь · Новоградьскомь · Москъвьскомь и вьсєѩ Роуси · сє жє Ꙁигмоунъдъ Гєрбєрщаинъ съвѣстьствова въ своихъ боукъвахъ · послѣждє посълании 1484 лѣта имєнова сѧ ⁖ Божіею милостію великій осподарь Русскіе земли велики князь Иванъ Васильевичъ, царь всеа Руси Володимерьски, и Московски, и Новгородски, и Псковски, и Югорьски, и Вятски, и Пермьски, и иных ⁖ сєтьно добави ⁖ Тферский ⁖ и ⁖ Болгарский ⁖ съ малꙑ мѣнꙑ сємоу подобьни тїтли тако жє бѣахѫ[кладѧꙃь 5]
  • Васїлии Г҃ Їѡанновищь ѥщє припьса ⁖ господарь и великіи князь Новагорода Низовскои земли и Черниговскіи, и Рязанскіи, и Волотцкіи, и Ржевскіи, и Бѣлскіи, и Ростовскіи, и Ярославскіи, и Белозерскіи, и Удорскіи, и Обдорскіи, и Кондынскіи, и иных ⁖ нѣкꙑихъ тїтлѣхъ такождє пьсаахѫ ⁖ Смоленскій ⁖ Въ врѣмєна оною вънѫтрьн҄ь и вънѣщьн҄ь тїтла раꙁьнообраꙁьна бѣстє[кладѧꙃь 5]
вєликъ пєчать Їѡанна Д҃ съ тїтлъ
  • Їѡаннъ Д҃ Васїлиѥвищь сь тїтлъ малъ имѣашє ⁖ Бога въ Троицѣ славимаго милостью, Великій Государь Царь и Великій Князь Иванъ Васильевичь всея Русіи Владимірскій, Московскій, Новогородскій, Царь Казанскій, Царь Астороханскій, Государь Псковскій и Великій Князь Смоленскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятскій, Болгарскій и иныхъ ⁖ ина тїтла ꙁачѧла бѣахѫ · наприкладъ ⁖ Милосердія ради милости Бога нашего, въ нихъ же посѣти насъ Востокъ свыше, во еже направити ноги наша на путь миренъ, иже подаетъ намъ скифетры держанья Россійскаго Царьства, сего убо Бога нашего, въ Троицѣ славимаго милостью удержахомъ скифетры Россійскаго Царства броздодержательство, иже особъ намъ блоговодило ко прослутію, иже Его человѣколюбиемъ и благостью. мы Великій Государь и прочєѥ ⁖ ѥщє Їѡаннъ одрьжа Полотьскъ и ста Вєликомь Кънѧꙃємь Полотьскомь да покори Сибирь сєго дѣл҄ьма ста Цѣсарѥмь Сибирьскомь · одъначє ста Госоударѥмь Ливонскія земли и Лифляндскимъ[кладѧꙃь 6]
  • При сꙑноу ѥго Ѳєодѡрѣ А҃ тїтлѣ оутврьдишѧ сѧ ꙁємлѩ иноꙁємьць и боусоурманъ ѩжє покорѥнꙑ бѣшѧ отьцємь · да самъ Ѳєодѡръ Блажєнъ онꙑ бъшиѭ прѣиꙁноури · сє прибꙑ ⁖ всея Сибирскія земли, и Сѣверные страны повелитель, и государь Иверскіе земли Грузинскихъ Царей и Кабардинскія земли Черкасскихъ и Горских Князей и иныхъ многихъ Князей Государь и обладатель ⁖ овогда инодрьжавамъ рєчє сѧ Императоръ · тꙑ жє и сицє чѧсто нарицашѧ[причитаниѥ 2] · наприкладъ Єлїсавєта Англїиска[кладѧꙃь 7][кладѧꙃь 8]
  • Борїсъ Годоуновъ поѩ тъ тїтлъ · нъ ⁖ и иныхъ многихъ Государствъ Государь и обладатель ⁖ въ мѣсто ⁖ и иныхъ многихъ Князей Государя и обладателя ⁖ коньци оного пьсаахѫ[кладѧꙃь 9]
  • Лъжєдимитрїи А҃ коли бѣашє оу полꙗнъ имєноваашє сѧ ⁖ Мы Димитрій Ивановичь, Божіею милостью, Царевич Великой Русіи Углетцкій, Дмитровскій и иныхъ, Князь от колѣна предковъ своихъ и всѣхъ Государствъ Московскихъ Государь и дѣдичь[кладѧꙃь 10] ⁖ поимъ прѣстолъ и гръдꙑнѭ въ сєбѣ сътвори · да сѫпротивь съвѣтомъ покровитєл҄ь милостивъ своихъ рєчаашє сѧ ⁖ мы пресвѣтлѣйшій и непобѣдимѣйшій Монархъ Димитрій Ивановичь, Божіею Милостью Цесарь и Великій Князь всея Россіи и всѣхъ Татарскихъ Царствъ и иныхъ многихъ Московскихъ Монархій покоренныхъ областей Государь и Царь[причитаниѥ 3][кладѧꙃь 11]
  • Пришьдъ въторъ самоꙁъваньць рєчаашє сѧ ⁖ се язъ Царь и Великій Князь Димитрій Ивановичь, всея Русіи и Московскія области великаго величества самодержецъ и вседержитель Российскаго Государства, Царь и Великій Князь Димитрій Иванович всея росіи, Богомъ хранимый и Богомъ избранный и Богомъ дарованный и Богомъ помазанный и над всѣми Ордами превознесенъ, старому Израилю уподобись, покровеніемъ десницы Вышняго Бога, едины подсолнечный Хрестьянскій Царь и многихъ Государствъ Государь и обладатель[кладѧꙃь 12]
  • Васїлии Д҃ Їѡанновищь рода Шоуиска тїтлъ ꙗко Борїсъ имѣашє · по съмрьти жє Лъжєдимитрїꙗ В҃ тїтлъ Самодрьжьць[причитаниѥ 4] и въꙁѧ[кладѧꙃь 13]

єтѷмологїꙗ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Слово цѣсар҄ь отъ латиньска словєсє caesar иꙁишьло ѥстъ ⁙ Такъ обраꙁъ нꙑнѣ съхранѥнъ ѥстъ въ єѵрѡпьскꙑихъ ѩꙁꙑкахъ ⁙ Прасловѣньско слово *cěsarь и нѣмьчьско слово kaiser отъ готьска слова kaisar иꙁишьли ѥстъ ⁙

причитаниꙗ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

  1. Сє ѥстъ нѣкꙑи чьстьнъ санъ града Кафꙑ Кꙑрꙑмѣ ижє бѣ тъгда г҄єновьскъ
  2. А. Лакіеръ своѥи къниꙃѣ оукажа ꙗко страньнъ владꙑкъ обьщєниѥ къ Ѳєодѡроу равьно Їѡанноу бѣашє
  3. Сє ѥго малъ тїтлъ · вєликъ жє подобьнъ прѣждьнѥмъ бѣашє · имѣашє ꙁачѧло ⁖ Божіею Милостью Великій Государь Царь и Великій Князь Дмитрій Ивановичь, всея Русіи Самодержецъ
  4. Сь тїтлъ ови дрєвлѥ имѣахѫ

кладѧꙃи[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

  1. Сводъ Законовъ Россiйской Имперiи / М. М. Сперанскій и ини. — Санктпетербургъ (Петроградъ) : Государственная Типографія и ина, 1857—1917. — Т. А҃, чѧсть А҃, глава Ѕ҃. — Изданіе неоффиціальное.
  2. Исторія Русской Церкви / митрополїтъ Макарій. — Санктпетербургъ : раꙁличьна, 1882—1883. — Кънига Ꙁ҃, отъдѣлъ В҃, т. В҃I, глава А҃, чѧсть А҃. — ISBN 5-7302-0828-6. — Издательство Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1994-1996.
  3. А. Лакіеръ Русская Геральдика. — Санктпетербургъ : Типографія Ⅱ-го Отдѣленія Собственной Е. И. В. Канцеляріи, 1855. — С. СМ҃Є—СМ҃Ѕ. — ISBN 5-212-00281-8. — Прѣложєниѥ роусьскꙑ кънигꙑ 1855 лѣта.
  4. Мец Н. Д. Монеты великого княжества Московского (1425-1462) // Нумизматический сборник. — Москва, 1974. — Чѧсть Г҃, № С҃Є—С҃Ѕ, с. Л҃Є, Ѯ҃Ѕ. — ISBN 978-5-458-24875-4.
  5. 5,0 5,1 Магдолна Агоштон ТИТУЛ ПРАВИТЕЛЯ МОСКОВСКОГО ГОСУДАРСТВА (1474-1533 ГГ. ) // ВЕСТНИК ВОЛГОГРАДСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА. СЕРИЯ 4: ИСТОРИЯ. РЕГИОНОВЕДЕНИЕ. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ. — 2004. — № Ѳ҃. — ISSN 1998-9938, 2312-8704 (мєждоусѣтии). — URL: http://cyberleninka.ru/article/n/titul-pravitelya-moskovskogo-gosudarstva-1474-1533-gg.
  6. А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. Р҃І, Р҃К—РК҃А. — ISBN 978-5-458-12159-0. — Страница Р҃І, с. Р҃К, с. РК҃А.
  7. А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Г. — ISBN 978-5-458-12159-0. — Страница РК҃Г.
  8. Historica Russiæ Monumenta, ex antiquis exterarum gentium archivis et bibliothecis deprompta / ab A. J. Turgenevio. — Petropoli : Typis Eduardi Pratzi, 1842. — Т. В҃, с. ТҀ҃Ѕ. — URL: https://books.google.fr/books?id=xOZPAAAAcAAJ&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false.
  9. А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Г—РК҃Д. — ISBN 978-5-458-12159-0. — Страница РК҃Г, с. РК҃Д.
  10. Собраніе государственныхъ грамотъ и договоровъ. — Москва : Типографія Селивановскаго, 1819. — Ч. В҃, № РЛ҃И. — Чѧсть вътора.
  11. А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Д—РК҃Ѕ. — ISBN 978-5-458-12159-0. — Страница РК҃Д, с. РК҃Є, с. РК҃Ѕ.
  12. А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Ѕ. — ISBN 978-5-458-12159-0. — Страница РК҃Ѕ.
  13. А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Ѕ—РК҃Ꙁ. — ISBN 978-5-458-12159-0. — Страница РК҃Ѕ, с. РК҃Ꙁ.

польꙃьнꙑ кънигꙑ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

  • Александръ Лакіеръ Русская геральдика. — Санктпетербургъ : Типографія Ⅱ-го Отдѣленія Собственной Е. И. В. Канцеляріи, 1855. — ХѮ҃Ѳ с. — ISBN 5-212-00281-8. — Прѣложєниѥ роусьскꙑ кънигꙑ 1855 лѣта.
  • А. Лакіеръ Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — Санктпетербургъ : Типографія Императорской Академии Наукъ, 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — с. — ISBN 978-5-458-12159-0. — № I҃—В҃I.
  • Historica Russiæ Monumenta, ex antiquis exterarum gentium archivis et bibliothecis deprompta / ab A. J. Turgenevio. — Petropoli : Typis Eduardi Pratzi, 1841—1842. — Т. А҃—В҃. — Томъ прьвъ, т. въторъ.
  • Собраніе государственныхъ грамотъ и договоровъ, хранящихся въ государственной коллегіи иностранныхъ дѣлъ. — Москва : Типографія Н. С. Всеволжскаго, потомь типографія Селивановскаго, 1813—1826. — Ч. А҃—Д҃. — Чѧсть А҃, чѧсть В҃, чѧсть Г҃, чѧсть Д҃.