Єспєранто: Difference between revisions

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
Content deleted Content added
No edit summary
Line 10: Line 10:


Ѩꙁꙑка Єспєра́нто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити, да вьсꙗкъ чєловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити. Тѣмъжє иꙁъмꙑсли граматикиѭ краткѫ шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѭ ѭжє искони иꙁъда ѩꙁꙑкомъ роусьскꙑимъ. Тѫ граматикиѭ єспєранти́сти Unua Lernolibro рєкѫтъ, єжє єстъ словѣньскꙑ прьва кънига оучитєльна.
Ѩꙁꙑка Єспєра́нто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити, да вьсꙗкъ чєловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити. Тѣмъжє иꙁъмꙑсли граматикиѭ краткѫ шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѭ ѭжє искони иꙁъда ѩꙁꙑкомъ роусьскꙑимъ. Тѫ граматикиѭ єспєранти́сти Unua Lernolibro рєкѫтъ, єжє єстъ словѣньскꙑ прьва кънига оучитєльна.
==== О частѣхъ слова ====


=== О частѣхъ слова ===
1. Нѣсть оукаꙁтєль нєопрѣдѣльнъ, тъкмо опрѣдѣльнъ, ѥдинъ вьсѣмъ родамъ и чисъламъ и падєжамъ, ижє ѥстъ la.


# Нѣсть оукаꙁтєль нєопрѣдѣльнъ, тъкмо опрѣдѣльнъ, ѥдинъ вьсѣмъ родамъ и чисъламъ и падєжамъ, ижє ѥстъ la.
2. Имѧ сущєствитєльноѥ воиноу чрѣꙁъ o съконьчаѥмо бꙑваѥтъ, ѥгда жє въ чисълѣ множьствєнѣѥмъ ѥстъ, къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишє дъва падєжꙗ, ꙗжє сѫтъ имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, нъ чрѣꙁъ n сѧ конъчаѥтъ.
# Имѧ сущєствитєльноѥ воиноу чрѣꙁъ o съконьчаѥмо бꙑваѥтъ, ѥгда жє въ чисълѣ множьствєнѣѥмъ ѥстъ, къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишє дъва падєжꙗ, ꙗжє сѫтъ имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, нъ чрѣꙁъ n сѧ конъчаѥтъ.

3. Имѧ жє прилагатєльноѥ воиноу чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ. Падєжꙗ и чисъла ꙗко имѧ сущєствитєльноѥ имѣтъ.
# Имѧ жє прилагатєльноѥ воиноу чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ. Падєжꙗ и чисъла ꙗко имѧ сущєствитєльноѥ имѣтъ.


== ꙁьри́ та́кождє ==
== ꙁьри́ та́кождє ==

обраꙁъ отъ 19:50, ноємврїꙗ 28 числа, 2009

thumb||ꙁна́мѧ Єспєра́нто ѩꙁꙑ́къ ѥ́стъ ижє Лю́двигъ Ꙁа́мєнгофъ 1887 лѣ́та сътвори бѣ ⁙ Глаго́лѭщь люди́и мє́ждоу 100 тꙑсѧщь и 2 лєѡ́дръ сѫ́тъ они́жє єспєранти́сти нарєка́ѥмꙑ сѫ́тъ · имъжє ꙗко родьнꙑмь ѩꙁꙑкомь 200 люди́и бєсѣдоуѭтъ ·

а́ꙁъбоукꙑ

a b c ĉ d e f g ĝ h ĥ i j ĵ k l m n o p r s ŝ t u ŭ v z

Боукꙑ жє ĥ нꙑнѣ бєсъ потрєбꙑ а́ꙁъбоуцѣ мѣсто имѣтъ фѡнимѣ /x/ чрѣꙁъ /k/ ꙁамѣнєнѣи сѫщєи. Ащє нє имѣтъ къто боукъви ĉ или ĝ или ĥ или ŝ или ŭ или ĵ , то можєтъ чєловѣкъ тъ ѩ ꙁамѣнити чрѣꙁъ с или g или s или u или j съ боукъвьѭ x или h коупьно составлєнꙑ сѫщи, ꙗко: cx, gx, hx, ux, jx или ch, gh, hh, uh, jh.

граматикиꙗ

Ѩꙁꙑка Єспєра́нто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити, да вьсꙗкъ чєловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити. Тѣмъжє иꙁъмꙑсли граматикиѭ краткѫ шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѭ ѭжє искони иꙁъда ѩꙁꙑкомъ роусьскꙑимъ. Тѫ граматикиѭ єспєранти́сти Unua Lernolibro рєкѫтъ, єжє єстъ словѣньскꙑ прьва кънига оучитєльна.

О частѣхъ слова

  1. Нѣсть оукаꙁтєль нєопрѣдѣльнъ, тъкмо опрѣдѣльнъ, ѥдинъ вьсѣмъ родамъ и чисъламъ и падєжамъ, ижє ѥстъ la.
  2. Имѧ сущєствитєльноѥ воиноу чрѣꙁъ o съконьчаѥмо бꙑваѥтъ, ѥгда жє въ чисълѣ множьствєнѣѥмъ ѥстъ, къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишє дъва падєжꙗ, ꙗжє сѫтъ имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, нъ чрѣꙁъ n сѧ конъчаѥтъ.
  3. Имѧ жє прилагатєльноѥ воиноу чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ. Падєжꙗ и чисъла ꙗко имѧ сущєствитєльноѥ имѣтъ.

ꙁьри́ та́кождє

Википєдїѩ ꙁнакъ
Википєдїѩ ꙁнакъ

Википєдїꙗ пьсана
симь ѩꙁꙑкомь
eo:Ĉefpaĝo

Катигорі́ꙗ:Ѩꙁꙑци́