Єспєранто

thumb||ꙁна́мѧ Єспєра́нто ѩꙁꙑ́къ ѥ́стъ ижє Лю́двигъ Ꙁа́мєнгофъ 1887 лѣ́та сътвори бѣ ⁙ Глаго́лѭщь люди́и мє́ждоу 100 тꙑсѧщь и 2 лєѡ́дръ сѫ́тъ они́жє єспєранти́сти нарєка́ѥмꙑ сѫ́тъ · имъжє ꙗко родьнꙑмь ѩꙁꙑкомь 200 люди́и бєсѣдоуѭтъ ·

а́ꙁъбоукꙑ

a b c ĉ d e f g ĝ h ĥ i j ĵ k l m n o p r s ŝ t u ŭ v z

Боукꙑ жє ĥ нꙑнѣ бєсъ потрєбꙑ а́ꙁъбоуцѣ мѣсто имѣтъ фѡнимѣ /x/ чрѣꙁъ /k/ ꙁамѣнєнѣи сѫщєи. Ащє нє имѣтъ къто боукъви ĉ или ĝ или ĥ или ŝ или ŭ или ĵ , то можєтъ чєловѣкъ тъ ѩ ꙁамѣнити чрѣꙁъ с или g или s или u или j съ боукъвьѭ x или h коупьно составлєнꙑ сѫщи, ꙗко: cx, gx, hx, ux, jx или ch, gh, hh, uh, jh.

граматикиꙗ

Ѩꙁꙑка Єспєра́нто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити, да вьсꙗкъ чєловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити. Тѣмъжє иꙁъмꙑсли граматикиѭ краткѫ шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѭ ѭжє искони иꙁъда ѩꙁꙑкомъ роусьскꙑимъ. Тѫ граматикиѭ єспєранти́сти Unua Lernolibro рєкѫтъ, єжє єстъ словѣньскꙑ прьва кънига оучитєльна.

О частѣхъ слова

1. Нѣсть оукаꙁтєль нєопрѣдѣльнъ, тъкмо опрѣдѣльнъ, ѥдинъ вьсѣмъ родамъ и чисъламъ и падєжамъ, ижє ѥстъ la.
2. Имѧ сущєствитєльноѥ воиноу чрѣꙁъ o съконьчаѥмо бꙑваѥтъ, ѥгда жє въ чисълѣ множьствєнѣѥмъ ѥстъ, къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишє дъва падєжꙗ, ꙗжє сѫтъ имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, нъ чрѣꙁъ n сѧ конъчаѥтъ.
3. Имѧ жє прилагатєльноѥ воиноу чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ. Падєжꙗ и чисъла ꙗко имѧ сущєствитєльноѥ имѣтъ.

ꙁьри́ та́кождє

• Cтрани́ца ꙗжє о єспєра́нто глаго́л҄єтъ