Єспєранто: Difference between revisions

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
Content deleted Content added
м҃л r2.7.2+) (аѵтоматъ добавихъ : ilo:Esperanto
м҃л r2.7.1) (аѵтоматъ добавихъ : tpi:Esperanto
Line 178: Line 178:
[[th:ภาษาเอสเปรันโต]]
[[th:ภาษาเอสเปรันโต]]
[[tl:Esperanto]]
[[tl:Esperanto]]
[[tpi:Esperanto]]
[[tr:Esperanto]]
[[tr:Esperanto]]
[[tt:Эсперанто]]
[[tt:Эсперанто]]

обраꙁъ отъ 14:46, маїꙗ 8 числа, 2012

ꙁнамѧ

Єспєра́нто ѩꙁꙑкъ ѥстъ ижє Людвигъ Ꙁамєнхофъ 1887 лѣта сътвори бѣ ⁙ Глаголѭщь людии мєждоу 100 тꙑсѧщь и 2 лєѡдръ сѫтъ онижє єспєрантисти нарєкаѥмꙑ сѫтъ · имъжє ꙗко родьнꙑмь ѩꙁꙑкомь 200 людии бєсѣдоуѭтъ ·

а́ꙁъбоукꙑ

a b c ĉ d e f g ĝ h ĥ i j ĵ k l m n o p r s ŝ t u ŭ v z

Боукꙑ жє ĥ нꙑнѣ бєсъ потрєбꙑ а́ꙁъбоуцѣ мѣсто имѣтъ фѡнимѣ /x/ чрѣꙁъ /k/ ꙁамѣнєнѣи сѫщєи ⁙ Ащє нє имѣтъ къто боукъви ĉ или ĝ или ĥ или ŝ или ŭ или ĵ · тъ можєтъ чєловѣкъ тъ ѩ ꙁамѣнити чрѣꙁъ с или g или s или u или j съ боукъвьѭ x или h коупьно составлєнꙑ сѫщи · ꙗко : cx, gx, hx, ux, jx или ch, gh, hh, uh, jh

грамматїка

Ѩꙁꙑка Єспєранто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити · да вьсꙗкъ чєловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити ⁙ Тѣмъжє иꙁъмꙑсли грамматїкоу краткоу шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѭ ѭжє искони иꙁъда ѩꙁꙑкомъ роусьскꙑимъ ⁙ Тѫ грамматїкоу єспєрантисти Unua Lernolibro рєкѫтъ · ѥжє єстъ словѣньскꙑ прьва кънига оучитєльна.

О частѣхъ слова

  1. Нѣсть оукаꙁатєль нєопрѣдѣльнъ, тъкмо опрѣдѣльнъ, ѥдинъ вьсѣмъ родамъ и чисъламъ и падєжамъ, ижє ѥстъ la.
  2. Имѧ сущєствитєльноѥ воиноу чрѣꙁъ o съконьчаѥмо бꙑваѥтъ, ѥгда жє въ чисълѣ множьствєнѣѥмъ ѥстъ, къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишє дъва падєжꙗ, ꙗжє сѫтъ имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, нъ чрѣꙁъ n сѧ конъчаѥтъ.
  3. Имѧ жє прилагатєльноѥ воиноу чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ. Падєжꙗ и чисъла ꙗко имѧ сущєствитєльноѥ имѣтъ. Сравними бꙑти имєна прилагатєльнꙑꙗ чрѣꙁъ слово pli могѫтъ, ѥдино жє сихъ ꙗко главьно чрѣꙁъ слово plej. Тако: сь болии ѥстъ мєнє li estas pli granda ol mi.
  4. Имєна чисьлитєльнꙑꙗ количьствєнꙑꙗ сии сѫтъ: unu (ѥдинъ), du (дъва), tri (три), kvar (чєтꙑрє), kvin (пѧть), ses (шєсть), sep (сєдмь), ok (осмь), naŭ (дєвѧть), dek (дєсѧть), cent (съто), mil (тꙑсѧща). Сиꙗ сѧ имєна чисьлитєльнꙑꙗ въ порѧдъковꙑѧ прѣтворꙗютъ ащє придати имъ коньць ижє отъ имєнє прилагатєльнааго: a.
  5. Мѣстоимєниа личьнꙑꙗ сѫтъ: mi (аꙁъ), vi (тꙑ), li (тъ), ŝi (та), ĝi (то), si (сѧ), ili (ти, та, тꙑ), oni (лица нє имѣтъ). Притѧжѧтєльнꙑѧ иꙁъ сихъ сътворитъ, придаси имъ коньць имєнє прилагатєльнааго: a.

молитва господьнꙗ єспєрантьскꙑ

Patro nia, kiu estas en la ĉielo, sankta estu Via nomo, venu reĝeco Via, estu volo Via, kiel en la ĉielo, tiel ankaŭ sur la tero. Panon nian ĉiutagan donu al ni hodiaŭ kaj pardonu al ni ŝuldojn niajn kiel ni ankaŭ pardonas al niaj ŝuldantoj; ne konduku nin en tenton, sed liberigu nin de la malvera, ĉar Via estas la regado, la forto kaj la gloro eterne. Amen!

ꙁьри такождє

Википєдїѩ ꙁнакъ
Википєдїѩ ꙁнакъ

Википєдїꙗ пьсана
симь ѩꙁꙑкомь
eo:Ĉefpaĝo