Єспєранто

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
ꙁнамѧ

Єспєра́нто ѩꙁꙑкъ ѥстъ ижє Людвигъ Ꙁамєнхофъ 1887 лѣта сътвори бѣ ⚄ Глаголѭщь людии мєждоу 100 тꙑсѧщь и 2 лєѡдръ сѫтъ онижє єспєрантисти нарєкаѥмꙑ сѫтъ ⚀ имъжє ꙗко родьнꙑмь ѩꙁꙑкомь 200 людии бєсѣдоуѭтъ ⚀

a
a
b
b
c
c
d
d
e

а́ꙁъбоукꙑ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Aa Áá Bb Cc Ĉĉ Dd Ee Éé Ff Gg Ĝĝ Hh Ĥĥ Ii Íí Jj Ĵĵ Kk Ll Mm Nn Oo Óó Pp Rr Ss Ŝŝ Tt Uu Ŭŭ Úú Vv Ww Xx Yy Ýý Ÿÿ Zz

Боукꙑ жє Ĥĥ нꙑнѣ бєс потрѣбꙑ аꙁъбоуцѣ мѣсто иматъ фѡнимѣ /x/ чрѣꙁъ /k/ ꙁамѣнєнѣи сѫщєи ⚄ Ащє нє иматъ нѣкъто боукъви ĉ или ĝ или ĥ или ŝ или ŭ или ĵ ⚀ тъ можєтъ чєловѣкъ тъ ѩ ꙁамѣнити чрѣꙁъ с или g или s или u или j съ боукъвьѭ x или h коупьно составлєнꙑ сѫщи ⚀ ꙗко : cx, gx, hx, ux, jx или ch, gh, hh, uh, jh

грамматїка[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Ѩꙁꙑка Єспєранто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити ⚀ да вьсꙗкъ чьловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити ⚄ Тѣмъжє иꙁъмꙑсли грамматїкѫ краткѫ шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѫ ѭжє искони иꙁда ѩꙁꙑкомь роусьскꙑимь ⚄ Тѫ грамматїкѫ єспєрантисти Unua Lernolibro рєкѫтъ и тъ словѣньскꙑ прьва кънига оучитєльна ѥстъ

о частѣхъ слова[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

  1. Оукаꙁатєлꙗ нєопрѣдѣльна нѣстъ ⚀ тъкмо опрѣдѣльнъ ѥстъ ⁖ la ⁖ · ижє ѥдинъ вьс҄ѣмъ родамъ и числамъ и падєжамъ
  2. Имѧ сѫщьствитєльно чрѣꙁъ o съконьчаѥмо ѥстъ ⚀ а въ числѣ множьствєномь такождє къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ ⚄ Тъкъмо дъва падєжꙗ ѥстє ⚀ ꙗжє ѥстє имєнитєльнъ и винитєльнъ ⚀ онъжє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ ⚀ нъ чрѣꙁъ n сѧ коньчаѥтъ
  3. Имѧ жє прилагатєльно чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ ⚄ Падєжи и числа ꙗко имѧ сѫщьствитєльно иматъ ⚄ Съравьнитєльнъ обраꙁъ прилагатєльнамъ чрѣꙁъ слово pli авлѥнъ ѥстъ ѥгъда болѣѥ ⚀ чрѣꙁъ malpli ѥгъда малѣѥ и прѣвъсходьнъ обраꙁъ ꙗко plej ѥстъ
  4. Имєна числитєльнꙑ обьща вєщии числа каꙁаниꙗ дѣлꙗ с҄и сѫтъ : unu (ѥдинъ), du (дъва), tri (три), kvar (чєтꙑрє), kvin (пѧть) . ses (шєсть), sep (сєдмь), ok (осмь), naŭ (дєвѧть), dek (дєсѧть), cent (съто), mil (тꙑсѫща) ⚄ Рѧда вєщии каꙁаниꙗ жє дѣлꙗ оконьчаниѥ a симъ словєсьмъ доложєно ѥстъ
  5. Мѣстоимєниꙗ личьнꙑ с҄и сѫтъ: mi (аꙁъ), vi (тꙑ, вꙑ), li (тъ), ŝi (та), ĝi (то), si (сѧ), ili (ти, та, тꙑ), oni (лица нє иматъ) ⚄ Притѧжатєльнꙑ иꙁ ихъжє съ доложєниѥмь оконьчаниꙗ a сътворѥнꙑ сѫтъ

молитва господьнꙗ єспєрантьскꙑ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Patro nia, kiu estas en la ĉielo, sankta estu Via nomo, venu reĝeco Via, estu volo Via, kiel en la ĉielo, tiel ankaŭ sur la tero. Panon nian ĉiutagan donu al ni hodiaŭ kaj pardonu al ni ŝuldojn niajn kiel ni ankaŭ pardonas al niaj ŝuldantoj; ne konduku nin en tenton, sed liberigu nin de la malvera, ĉar Via estas la regado, la forto kaj la gloro eterne. Amen!

ꙁьри такождє[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Википєдїѩ ꙁнакъ
Википєдїѩ ꙁнакъ

Википєдїꙗ пьсана
симь ѩꙁꙑкомь
eo:Ĉefpaĝo