Грьци

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
прѣиди къ : плаваниѥ, исканиѥ

Грьчьска Димократїꙗ
Ελληνική Δημοκρατία


ꙁнамѧ
ꙁнакъ
ꙁнамѧ ꙁнакъ
рєчєниѥ :
⁖ Ελευθερία ή θάνατος ⁖

Грьци ха́рта

стольнъ градъ Аѳинꙑ
дрьжавьнъ ѩꙁꙑкъ грьчьскъ
самостоꙗтѣль
1821
пространиѥ  
- вьсѩ 131 940 х҃м²
въсєлѥниѥ 10,9 лєѡдръ

Грьци и грьчьскꙑ Ελλάδα · єпїсимьно имѧ Грь́чьска Димократі́ꙗ и грьчьскꙑ Ελληνική Δημοκρατία · Южьнꙑ Єѵрѡпꙑ дрьжава ѥстъ ⁙ Стольнъ градъ Грькъ Аѳинꙑ ѥ́стъ ⁙ Людии обитаѥтъ 10,9 лєѡдръ ⁙ Дрьжавьнъ грьчьскъ ѩꙁꙑкъ ѥстъ ⁙ Дрьжавьна вѣра Православиѥ ѥстъ[1]

їсторїꙗ[исправи]

Грькь ꙁнамѧ (1828—1978).

1453 лѣта Вѷꙁантїн҄ьска аѵтократорїꙗ въшьла въ съставъ Осман҄ьскꙑ аѵтократорїѩ бѣ ⁙ 1821 лѣта по народьнѣ въстании Грьци ѥстъ пакꙑ самостоꙗтєл҄ьна дрьжава ⁙ По 1833 лѣтѣ ихъжє имѧ Грьчьско Кралѥвьство бѣ ⁙ По Въторѣи Свѣтьнѣи Воинѣ Грьци пакꙑ димократїꙗ ѥстъ.

1981 лѣта Грьци въшьли въ съставъ Єѵрѡпьска Свѫꙁа бѣ

Грькъ чѧсти[исправи]

Грьчьскꙑ Димократїѩ чѧсти пєрїфєрїѩ (грьчьскꙑ περιφέρειες) нарицаютъ ⁙ Ихъжє малꙑ чѧсти имѧ номи (грьчьскꙑ νομός) сѫ́тъ

Харта Число Пєрїфєрїѩ Гла́вьнъ гра́дъ Простра́ниѥ Людии обитаѥтъ
GreeceNumberedPerepheries.png
1 Аттїка (Αττική) Аѳи́нꙑ 3,808 к҃м² 3,841,408
2 Срѣдьнꙗ Єлладь (Στερεά Ελλάδα) Ламїꙗ 15,549 х҃м² 614,614
3 Срѣдьнꙗ Макєдонїꙗ (Κεντρική Μακεδονία) Ѳєссалоні́ка 18,811 х҃м² 1,931,870
4 Крита (Κρήτη) Ираклїѥ 6,336 х҃м² 623,666
5 Вьсточьна Макєдонїꙗ и Ѳрака (Ανατολική Μακεδονία και Θράκη) Комотина 14,157 х҃м² 623,248
6 Ипїръ (Ήπειρος) Їѡаннїна 9,203 х҃м² 358,698
7 Їонїискꙑ острова (Ιόνια νησιά) Кєркѷра 2,307 к҃м² 220,097
8 Сѣвєрьнꙑ Єгєискꙑ острова (Βορείου Αιγαίου) Мѷтїлина 3,836 х҃м² 208,151
9 Пєлопоннисъ (Πελοπόννησος) Трїполь 15,490 х҃м² 650,310
10 Южьнꙑ Єгєискꙑ острова (Νοτίου Αιγαίου) Єрмоуполь 5,286 х҃м² 320,001
11 Ѳєссалїꙗ (Θεσσαλία) Ларїса 14.037 х҃м² 760,714
12 Ꙁападьна Єлладь (Δυτική Ελλάδα) Патра 11,350 х҃м² 753,267
13 Ꙁападьна Макєдонїꙗ (Δυτική Μακεδονία) Коꙁана 9,451 х҃м² 303,857
- Аѳѡнъ Карѵѩ 390 х҃м² 2,250

Грькъ наибол҄ьшє гради[исправи]

ꙁьри такождє[исправи]

Викикладоу ꙁнакъ
Инꙑ видꙑ виждь
Викикладѣ
  1. Виждь Грькъ оуставъ къниꙃѣ "Конституции государств европейского Союза". М., 1997, стр. 245—246


Єѵрѡпꙑ дрьжавꙑ
Аꙁѣрбаичанъ¹ • Алванїꙗ • Андорра • Армєнїꙗ² • Аѵстрїꙗ • Бєлгїѥ • Блъгарїꙗ • Босна • Бѣла Роусь • Ватиканъ • Вєлика Британїꙗ • Гєѡргїꙗ¹ • Грьци • Данїꙗ • Єирь • Єсть • Їллѷрїиска Словѣнїꙗ • Їспанїꙗ • Исландъ • Италїꙗ • Каꙁахстанъ¹ • Кѷпръ² • Латвїꙗ • Литъва • Лихтєнщаинъ • Люѯємбоургъ • Макєдонїꙗ • Малта • Молдова • Монако • Нидєрландꙑ • Норєгъ • Нѣмьци • Пол҄ьска • Портогалїꙗ • Роумꙑнїꙗ • Рѡсїꙗ¹ • Санъ Марино • Свєньско • Свицєра • Словѣньско • Срьбїꙗ • Соумь • Тоурьци¹ • Оукраина • Франкїꙗ • Хръватьска • Чєшьско • Чрьна Гора • Ѫгри

нєсамостоꙗтєл҄ьнꙑ ꙁємлѩ : Акрѡтїрь и Дєкєлїꙗ • Аландьскꙑ Острови • Гєрнси • Гибралтаръ • Джєрси • Островъ Мєнъ • Фиориꙗрьскꙑ Острови • Шпицбєргєнъ • Ꙗнъ Маиєнъ


нєприꙁнанꙑ дрьжавꙑ : Абхаꙁїꙗ³ • Косово Димократїꙗ⁴ • Нагорьнъ Карабахъ Димократїꙗ • Придънѣстриѥ • Силєндъ •
Тѷрчьска Димократїꙗ Сѣвєрьна Кѷпра⁵ • Южьна Осєтїꙗ³


¹ такождє Асїи ѥстъ ⁙ ² народьнꙑ обꙑчаи єѵрѡпьскꙑ сѫтъ · нъ Асїи находитъ сѧ


³ приꙁнана ꙗко самостоꙗтєл҄ьна дрьжава 3 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстє ⁙ ⁴ приꙁнано 60 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстъ ⁙
⁵ приꙁнана толико Тѷрци ѥстъ