Асїꙗ
Асі́ꙗ бол҄ьша свѣта чѧсть ѥстъ и въкоупьно съ Єѵрѡпоѭ ипїръ Єѵрасїѭ съставлꙗѥтъ ⁙ Людии 4,2 лєѡдръ обитаѥтъ ⁙ Асїѩ пространиѥ 43,4 лєѡдръ х҃м²[1] ⁙ Бол҄ьши дрьжава Рѡсїꙗ ѥстъ
єтѷмологїꙗ
[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]Въ словѣньскъ ѩꙁꙑкъ и мъногꙑ инꙑ имѧ иꙁ грьчьска поѩто ѥстъ ⁙ Въ хєтьско врѣмѧ сѣвєроꙁападѣ Малꙑ Асїи цѣсарьство имєньмь Асоува бѣ[2] · ижє по хєтьскꙑѩ лѣтописи вѣстьмь ꙁавоѥвано цѣсар҄ьмь Тоудхалиѭ Д҃ бѣ ⁙ Въ грьчьскꙑихъ кладѧꙃѣхъ жє о Асїи цѣсарѣ пьсано ѥстъ ижє съвѫꙁьникъ троиць бѣ ⁙ Грьчьскъ мѷѳѣхъ такождє Асїꙗ ѡкєанїда ѥстъ · ижє жєноѭ Промєѳєꙗ бѣ · отъ ѥѩжє имєни мѷѳꙑ чѧсти свѣта имѧ вѣдѫтъ ⁙ Иродота къниꙃѣ имѧ Асїꙗ ꙗко обꙑчьно чѧсти свѣта авлѥно ѥстъ ю
кладѧꙃи
[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Л.: Эрудит, 1993. — 216 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-7707-2044-1.
- ↑ История Древнего Востока. Кн.1. Ч.2. С.149, 188
ꙁьри такождє
[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]
Свѣта чѧсти |
Єѵрѡпа : Сѣвєрьна Єѵрѡпа · Ꙁападьна Єѵрѡпа · Срѣдьнꙗ Єѵрѡпа · Вьсточьна Єѵрѡпа · Южьна Єѵрѡпа |