Єѵрѡпа

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
прѣиди къ : плаваниѥ, исканиѥ
Єѵрѡпа свѣтьнѣ хартѣ

Єѵрѡ́па свѣта чѧсть ѥстъ ⁙ Людии 720 лєѡдръ обитаѥтъ ⁙ Бол҄ьши дрьжава Рѡсїꙗ ѥстъ ⁙ Єѵрѡпꙑ пространиѥ 10 лєѡдръ х҃м² ѥстъ ⁙ Бол҄ьши рѣка Вльга ѥстъ ⁙ Болѥ ѥꙁєро Ладожьско ѥстъ

єтѷмологїꙗ[исправи | исправи источьнъ обраꙁъ]

Єѵрѡпꙑ имѧ иꙁъ грьчьска мѷѳа о фїнїкїисцѣ цѣсарѥвьнѣ ижє Ꙁєѵсомь похищєна бѣ и Критоу принєсєна ⁙ Имєнє єтѷмологїчьнъ кладѧꙃь исто нєвѣдомъ ѥстъ[1] ⁙ Нѣции мънѧтъ тъ отъ ⁖ ευρύς ⁖ ижє словѣньскꙑ широкъ ѥстъ и όψις ижє словѣньскꙑ око ѥстъ[2] ⁙ Лєѯїкографъ Исихїи Мїлитьскꙑи пьса бо имѧ ⁖ Єѵрѡпїꙗ ⁖ ꙗко ⁖ тьмьна или ꙁападьна страна ⁖ тлькоуѥтъ сѧ[3] · ижє съ ꙁападьносїмитьчьскомь ‘rb ижє словѣньскꙑ слъньца ꙁападєниѥ ѥстъ · съвѧꙁь можєтъ имѣти[4] или акадьскомь erebu ижє тъи жє съмꙑсль имѣтъ [5]

гєѡграфїꙗ[исправи | исправи источьнъ обраꙁъ]

Єѵрѡпа сѣвєрьнѣ полоусфєрѣ Ꙁємли лєжитъ ⁙ Въкоупомъ съ Асїѩ Єѵрѡпа вєлика ипїра Єѵрасїѩ съставьна чѧсть ѥстъ ⁙ Єѵрѡпьскꙑ ꙁємлѩ хартѣхъ обꙑчаѥмъ отъ асїискъ въстоцѣ мєждоу Сѣвєрьномь ѡкєаномь и Каспїискомь морѥмь Оуральскꙑ горꙑ · Моугоджарꙑ и Ємба рѣка отъдѣлꙗѭтъ · южьнъ границѧ жє раꙁьнꙑ обраꙁꙑ сѫтъ ⁙ Наприкладъ Вєлика Съвѣтьска єнкѷклопєдїꙗ[6] и Британнїка[7] мънитє бо южьна Єѵрѡпꙑ границѧ по Коумоманꙑчьсцѣ въпадинѣ и Дона оустиѭ лєжитъ · инꙑ жє глаголꙗтъ бо тъ Главьнъ Каѵкаса хрьбьтъ ѥстъ[8][9] ⁙ Того жє дѣл҄ьма раꙁьнꙑ помꙑшлѥниꙗ сѫтъ ащє Рѡсїѩ югъ · Аꙁѣрбаичанъ и Гєѡргїꙗ Асїи или Єѵрѡпѣ сѫть

Сѣвєрѣ Арктїчьска ѡкєана Єѵрѡпꙑ коньць авлѥнъ ѥстъ ⁙ Ꙁападѣ жє тъ Атлантїчьскъ ѡкєанъ ѥстъ · а юꙃѣ Срѣдиꙁємьно морѥ ѥстъ

Єѵрѡпꙑ чѧсти[исправи | исправи источьнъ обраꙁъ]

Єѵрѡпꙑ чѧсти

Обꙑчаѥмь си жє чѧсти Єѵрѡпꙑ отъдѣлꙗѥмꙑ сѫтъ

Нъ ихъжє тъчьнъ границѧ обраꙁꙑ раꙁьнꙑ могѫтъ бꙑти

Єѵрѡпꙑ бол҄ьшѧ дрьжавꙑ[исправи | исправи источьнъ обраꙁъ]

кладѧꙃи[исправи | исправи источьнъ обраꙁъ]

  1. Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P.388
  2. Гудианов этимологик (Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 223
  3. Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 223
  4. Тантлевский И. Р. История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма. СПб, 2005. С. 9 съ посъланиѥмь къ Astour M. C. Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece. Leiden, 1967. P. 128
  5. Мартинъ Вєстъ пьса бо сꙗ єтѷмологїꙗ слаба ѥстъ ⁖ phonologically, the match between Europa’s name and any form of the Semitic word is very poor ⁖ (West M. L. The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford, 1997. P. 451)
  6. Европа // БСЭ
  7. Europe // Britannica.com
  8. Europe // Encyclopédie Larousse
  9. National Geographic Atlas of the World (7th ed.). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN 0-7922-7528-4.

ꙁьри такождє[исправи | исправи источьнъ обраꙁъ]

Викикладоу ꙁнакъ
Инꙑ видꙑ виждь
Викикладѣ


Свѣта чѧсти

Єѵрѡпа : Сѣвєрьна Єѵрѡпа · Ꙁападьна Єѵрѡпа · Срѣдьнꙗ Єѵрѡпа · Вьсточьна Єѵрѡпа · Южьна Єѵрѡпа
Асїꙗ : Сѣвєрьна Асїꙗ · Ꙁападьна Асїꙗ · Срѣдьнꙗ Асїꙗ · Вьсточьна Асїꙗ · Южьна Асїꙗ · Юговъсточьна Асїꙗ
Афрїка : Сѣвєрьна Афрїка · Ꙁападьна Афрїка · Срѣдьнꙗ Афрїка · Вьсточьна Афрїка · Южьна Афрїка
Амєрїка : Сѣвєрьна Амєрїка · Срѣдьнꙗ Амєрїка · Южьна Амєрїка
Ѡкєані́ꙗ : Аѵстралїꙗ · Новъ Ꙁєландъ · Мєланисїꙗ · Мїкронисїꙗ · Полѷнисїꙗ
Полꙗрьни области: Арктїка · Антарктїка


Єѵрѡпꙑ дрьжавꙑ
Аꙁѣрбаичанъ¹ • Алванїꙗ • Андорра • Армєнїꙗ² • Аѵстрїꙗ • Бєлгїѥ • Блъгарїꙗ • Босна • Бѣла Роусь • Ватиканъ • Вєлика Британїꙗ • Гєѡргїꙗ¹ • Грьци • Данїꙗ • Єирь • Єсть • Їллѷрїиска Словѣнїꙗ • Їспанїꙗ • Исландъ • Италїꙗ • Каꙁахстанъ¹ • Кѷпръ² • Латвїꙗ • Литъва • Лихтєнщаинъ • Люѯємбоургъ • Макєдонїꙗ • Малта • Молдова • Монако • Нидєрландꙑ • Норєгъ • Нѣмьци • Пол҄ьска • Портогалїꙗ • Роумꙑнїꙗ • Рѡсїꙗ¹ • Санъ Марино • Свєньско • Свицєра • Словѣньско • Срьбїꙗ • Соумь • Тоурьци¹ • Оукраина • Франкїꙗ • Хръватьска • Чєшьско • Чрьна Гора • Ѫгри

нєсамостоꙗтєл҄ьнꙑ ꙁємлѩ : Акрѡтїрь и Дєкєлїꙗ • Аландьскꙑ Острови • Гєрнси • Гибралтаръ • Джєрси • Островъ Мєнъ • Фиориꙗрьскꙑ Острови • Шпицбєргєнъ • Ꙗнъ Маиєнъ


нєприꙁнанꙑ дрьжавꙑ : Абхаꙁїꙗ³ • Косово Димократїꙗ⁴ • Нагорьнъ Карабахъ Димократїꙗ • Придънѣстриѥ • Силєндъ •
Тѷрчьска Димократїꙗ Сѣвєрьна Кѷпра⁵ • Южьна Осєтїꙗ³


¹ такождє Асїи ѥстъ ⁙ ² народьнꙑ обꙑчаи єѵрѡпьскꙑ сѫтъ · нъ Асїи находитъ сѧ


³ приꙁнана ꙗко самостоꙗтєл҄ьна дрьжава 3 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстє ⁙ ⁴ приꙁнано 60 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстъ ⁙
⁵ приꙁнана толико Тѷрци ѥстъ