Нѣмьци

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница
прѣиди къ : плаваниѥ, исканиѥ

Нѣмьць Съвѫꙁьна Димократїꙗ
Bundesrepublik Deutschland


ꙁнамѧ
ꙁнакъ
ꙁнамѧ ꙁнакъ
рєчєниѥ :
⁖ Einigkeit und Recht und Freiheit ⁖

Нѣмьци ха́рта

стольнъ градъ Бєрлинъ
дрьжавьнъ ѩꙁꙑкъ нѣмьчьскъ
пространиѥ  
- вьсѩ 357 021 х҃м²
въсєлѥниѥ 82,5 лєѡдръ

Нѣ́мьци и нѣмьчьскꙑ Deutschland · єпїсимьно имѧ Нѣ́мьць Съвѫ́ꙁьна Димократі́ꙗ и нѣмьчьскꙑ Bundesrepublik Deutschland · дрьжава Срѣдьнѩ Єѵрѡпꙑ ѥстъ ⁙ Нѣмьць стольнъ градъ Бєрлинъ ѥстъ ⁙ Людии обитаѥтъ 82,5 лєѡдръ

єтѷмологїꙗ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Дрьжавꙑ имѧ отъ нѣмьчьска народа имєнє поѩто ѥстъ ⁙ Напрьва прасловѣньско слово *němьсь ꙗко вьсꙗкъ щоуждєстраньць нарєчєниѥ бѣашє · ꙁанѥ мꙑслили сѫтъ словѣнє бо ти людиѥ нѣмꙑ сѫтъ ꙗко словѣньскꙑ нє глаголѭтъ ⁙ Нъ послѣди въ кънижьнѣхъ словѣньцѣхъ ѩꙁꙑцѣхъ нѣмьци тъкъмо ѥдинъ народъ ꙁъванъ сталъ ѥстъ

Нѣмьчьско жє самонарєчєниѥ Deutschland отъ дрєвл҄ьнѥнѣмьчьска словєсє Þeodisk исходитъ · ѥгожє словѣньско тлъкованиѥ народьнъ ли ѩꙁꙑчьнъ ли ѥстъ

їсторїꙗ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

До І҃ вѣка въ ꙁємл҄и при Лабѣ рѣцѣ словѣньскꙑ плємєна витали бѣ[1] · нъ отъ того жє врѣмєнє и по нꙑнѣ нѣмьци ихъжє въ свои народъ въсприѩли бѣ и дьньсь тъкъмо Лѫжицѣ они жє ѩꙁꙑкоу своѥю съхранили бѣ

Послѣди раꙁложєниꙗ Римьскꙑ аѵтократѡрїѩ Франчьска дрьжава сътворєна бꙑстъ ижє отъ нѣмьчьска плємєнє франкъ имѧ иматъ ⁙ 800 лѣта КАрлъ Вєликꙑи ѥгожє основѣ вєликѫ аѵтократѡрїѭ сътвори · ижє ꙁємлꙗхъ нꙑнѣшьн҄ь Нѣмьць · Франкїѩ и сѣвєрьнꙑ Италїѩ сѧ авлꙗла

Нꙑнѣщьнꙗ Нѣмьць Съвѫꙁьна Димократїꙗ сътворѥна ѥстъ 1949 лѣта · въ ꙁємлꙗхъ · ижє А҃ѤД и Вєлика Британїꙗ и Франкїꙗ ꙁаѩли сѫтъ ⁙ Съвѣтьсцѣ ꙁаѩтѣ ꙁємл҄и жє Нѣмьчьска Народьна Димократїꙗ сътворѥна бꙑстъ ⁙ Ꙁападьнъ Бєрлинъ жє нарочьно положєниє имаашє и подъ властиѭ Н҃СД или Н҃НД нє бꙑстъ

Отъ 1990 лѣта Нѣмьци ѥдьнѥнꙑ бꙑстъ · ꙗко вѣтомь[2] Н҃НД и Ꙁападьнъ Бєрлинъ въшьлѣ въ сътавъ Н҃СД ѥстє

гєѡграфїꙗ[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

Бол҄ьши рѣка Доунавъ и такождє нѣмьцѣхъ Раинъ и Лаба и Вєꙁєръ и Одра сѫтъ · болѥ ѥꙁєро Бодєнꙁєи ѥстъ

Дрьжавꙑ юꙃѣ Алпьскꙑ горꙑ сѫтъ и наивꙑсьша гора Цоугшпитцє ѥстъ съ вꙑсиѭ 2962 м҃[3]

кладѧꙃи[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]

  1. Племена Средней и Северо-Восточной Европы (VI—I вв. до н. э.)
  2. Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Deutschen Demokratischen Republik über die Herstellung der Einheit Deutschlands (Einigungsvertrag)
  3. Zugspitze : Climbing, Hiking & Mountaineering // SummitPost

ꙁьри такождє[исправлѥниѥ | исправлѥниѥ источьна обраꙁа]


Єѵрѡпꙑ дрьжавꙑ
Аꙁѣрбаичанъ¹ • Алванїꙗ • Андорра • Армєнїꙗ² • Аѵстрїꙗ • Бєлгїѥ • Блъгарїꙗ • Босна • Бѣла Роусь • Ватиканъ • Вєлика Британїꙗ • Гєѡргїꙗ¹ • Грьци • Данїꙗ • Єирь • Єсть • Їллѷрїиска Словѣнїꙗ • Їспанїꙗ • Исландъ • Италїꙗ • Каꙁахстанъ¹ • Кѷпръ² • Латвїꙗ • Литъва • Лихтєнщаинъ • Люѯємбоургъ • Макєдонїꙗ • Малта • Молдова • Монако • Нидєрландꙑ • Норєгъ • Нѣмьци • Пол҄ьска • Портогалїꙗ • Роумꙑнїꙗ • Рѡсїꙗ¹ • Санъ Марино • Свєньско • Свицєра • Словѣньско • Срьбїꙗ • Соумь • Тоурьци¹ • Оукраина • Франкїꙗ • Хръватьска • Чєшьско • Чрьна Гора • Ѫгри

нєсамостоꙗтєл҄ьнꙑ ꙁємлѩ : Акрѡтїрь и Дєкєлїꙗ • Аландьскꙑ Острови • Гєрнси • Гибралтаръ • Джєрси • Островъ Мєнъ • Фиориꙗрьскꙑ Острови • Шпицбєргєнъ • Ꙗнъ Маиєнъ


нєприꙁнанꙑ дрьжавꙑ : Абхаꙁїꙗ³ • Косово Димократїꙗ⁴ • Нагорьнъ Карабахъ Димократїꙗ • Придънѣстриѥ • Силєндъ •
Тѷрчьска Димократїꙗ Сѣвєрьна Кѷпра⁵ • Южьна Осєтїꙗ³


¹ такождє Асїи ѥстъ ⁙ ² народьнꙑ обꙑчаи єѵрѡпьскꙑ сѫтъ · нъ Асїи находитъ сѧ


³ приꙁнана ꙗко самостоꙗтєл҄ьна дрьжава 3 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстє ⁙ ⁴ приꙁнано 60 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстъ ⁙
⁵ приꙁнана толико Тѷрци ѥстъ