Нѣмьци

Нѣмьць Съвѫꙁьна Димократїꙗ
Bundesrepublik Deutschland

	ꙁнакъ
ꙁнамѧ	ꙁнакъ

рєчєниѥ :
⁖ Einigkeit und Recht und Freiheit ⁖

стольнъ градъ

Бєрлинъ

дрьжавьнъ ѩꙁꙑкъ

нѣмьчьскъ

пространиѥ

- вьсѩ

357 021 х҃м²

въсєлѥниѥ

82,5 лєѡдръ

Нѣ́мьци и нѣмьчьскꙑ Deutschland · єпїсимьно имѧ Нѣ́мьць Съвѫ́ꙁьна Димократі́ꙗ и нѣмьчьскꙑ Bundesrepublik Deutschland · дрьжава Срѣдьнѩ Єѵрѡпꙑ ѥстъ ⁙ Нѣмьць стольнъ градъ Бєрлинъ ѥстъ ⁙ Людии обитаѥтъ 82,5 лєѡдръ

єтѷмологїꙗ

Дрьжавꙑ имѧ отъ нѣмьчьска народа имєнє поѩто ѥстъ ⁙ Напрьва прасловѣньско слово *němьсь ꙗко вьсꙗкъ щоуждєстраньць нарєчєниѥ бѣашє · ꙁанѥ мꙑслили сѫтъ словѣнє бо ти людиѥ нѣмꙑ сѫтъ ꙗко словѣньскꙑ нє глаголѭтъ ⁙ Нъ послѣди въ кънижьнѣхъ словѣньцѣхъ ѩꙁꙑцѣхъ нѣмьци тъкъмо ѥдинъ народъ ꙁъванъ сталъ ѥстъ

Нѣмьчьско жє самонарєчєниѥ Deutschland отъ дрєвл҄ьнѥнѣмьчьска словєсє Þeodisk исходитъ · ѥгожє словѣньско тлъкованиѥ народьнъ ли ѩꙁꙑчьнъ ли ѥстъ

їсторїꙗ

До І҃ вѣка въ ꙁємл҄и при Лабѣ рѣцѣ словѣньскꙑ плємєна витали бѣ^[1] · нъ отъ того жє врѣмєнє и по нꙑнѣ нѣмьци ихъжє въ свои народъ въсприѩли бѣ и дьньсь тъкъмо Лѫжицѣ они жє ѩꙁꙑкоу своѥю съхранили бѣ

Послѣди раꙁложєниꙗ Римьскꙑ аѵтократѡрїѩ Франчьска дрьжава сътворєна бꙑстъ ꙗжє отъ нѣмьчьска плємєнє франкъ имѧ иматъ ⁙ 800 лѣта Карлъ Вєликꙑи ѥгожє основѣ вєликѫ аѵтократѡрїѭ сътвори · ꙗжє ꙁємлꙗхъ нꙑнѣшьн҄ь Нѣмьць · Франкїѩ и сѣвєрьнꙑ Италїѩ сѧ авлꙗла бѣашє

Нꙑнѣщьнꙗ Нѣмьць Съвѫꙁьна Димократїꙗ сътворѥна ѥстъ 1949 лѣта · въ ꙁємлꙗхъ · ѩжє А҃ѤД и Вєлика Британїꙗ и Франкїꙗ ꙁаѩлꙑ сѫтъ ⁙ Съвѣтьсцѣ ꙁаѩтѣ ꙁємл҄и жє Нѣмьчьска Народьна Димократїꙗ сътворѥна бꙑстъ ⁙ Ꙁападьнъ Бєрлинъ жє нарочьно положєниє имаашє и подъ властиѭ Н҃СД или Н҃НД нє бꙑстъ

Отъ 1990 лѣта Нѣмьци ѥдьнѥни бꙑстъ · ꙗко вѣтомь^[2] Н҃НД и Ꙁападьнъ Бєрлинъ въшьлѣ въ сътавъ Н҃СД ѥстє

гєѡграфїꙗ

Бол҄ьши рѣка Доунавъ и такождє нѣмьцѣхъ Раинъ и Лаба и Вєꙁєръ и Одра сѫтъ · болѥ ѥꙁєро Бодєнꙁєи ѥстъ

Дрьжавꙑ юꙃѣ Алпьскꙑ горꙑ сѫтъ и наивꙑсьша гора Цоугшпитцє ѥстъ съ вꙑсиѭ 2962 м҃^[3]

властиѥ

ꙁємлꙗ	стольнъ градъ	ꙁємлѩ нѣмьчьско имѧ	стольна града нѣмьчьско имѧ
1. Бадєнъ и Вѷртємбєргъ	Щутгартъ	Baden-Württemberg	Stuttgart
2. Баѥрнъ	Мѷнхєнъ	Freistaat Bayern	München
3. Бєрлинъ	Бєрлинъ	Berlin	Berlin
4. Браниборъ	Подъстѫпинъ	Brandenburg	Potsdam
5. Свободьнъ ганꙁьскъ градъ Брємєнъ	Брємєнъ	Freie Hansestadt Bremen	Bremen
6. Свободьнъ и ганꙁьскъ градъ Хамбоургъ	Хамбоургъ	Freie und Hansestadt Hamburg	Hamburg
7. Хєсєнъ	Висбадєнъ	Hessen	Wiesbaden
8. Мєклєнбоуръ и Ближьнѥ Помориѥ	Ꙁвѣринъ	Mecklenburg-Vorpommern	Schwerin
9. Нижьн҄ь Сахсєнъ	Хановєръ	Niedersachsen	Hannover
10. Сѣвєрьнъ Раинъ и Вєстфалєнъ	Дѷсєлдорфъ	Nordrhein-Westfalen	Düsseldorf
11. Раинландъ и Пфалць	Маинць	Rheinland-Pfalz	Mainz
12. Сааръ	Саарбрѷкєнъ	Saarland	Saarbrücken
13. Свободьна дрьжава Сахсєнъ	Дрєжданꙑ	Freistaat Sachsen	Dresden
14. Сахсєнъ и Анхалтъ	Дѣвинъ	Sachsen-Anhalt	Magdeburg
15. Шлєꙁвигъ и Холщаинъ	Килъ	Schleswig-Holstein	Kiel
16. Свободьна дрьжава Ѳѷрингєнъ	Ꙗробродъ	Freistaat Thüringen	Erfurt

кладѧꙃи

ꙁьри такождє

Єѵрѡпꙑ дрьжавꙑ
Дрьжавꙑ	Аꙁѣрбаичанъ¹ • Алванїꙗ • Андорра • Армєнїꙗ² • Аѵстрїꙗ • Бєлгїѥ • Блъгарїꙗ • Босна • Бѣла Роусь • Ватиканъ • Вєлика Британїꙗ • Гєѡргїꙗ¹ • Грьци • Данїꙗ • Єирь • Єсть • Їллѷрїиска Словѣнїꙗ • Їспанїꙗ • Исландъ • Италїꙗ • Каꙁахстанъ¹ • Кѷпръ² • Латвїꙗ • Литъва • Лихтєнщаинъ • Люѯємбоургъ • Сѣвєрьна Макєдонїꙗ • Малта • Молдова • Монако • Нидєрландꙑ • Норєгъ • Нѣмьци • Пол҄ьска • Портогалїꙗ • Роумꙑнїꙗ • Рѡсїꙗ¹ • Санъ Марино • Свєньско • Свицєра • Словѣньско • Срьбїꙗ • Соумь • Тоурьци¹ • Оукраина • Франкїꙗ • Хръватьска • Чєшьско • Чрьна Гора • Ѫгри
Нєсамостоꙗтєл҄ьнꙑ ꙁємлѩ	Акрѡтїрь и Дєкєлїꙗ • Аландьскꙑ Острови • Гєрнси • Гибралтаръ • Джєрси • Островъ Мєнъ • Фиориꙗрьскꙑ Острови • Шпицбєргєнъ • Ꙗнъ Маиєнъ
Нєприꙁнанꙑ дрьжавꙑ	Абхаꙁїꙗ³ • Косово Димократїꙗ⁴ • Нагорьнъ Карабахъ Димократїꙗ • Придънѣстриѥ • Силєндъ • Тѷрчьска Димократїꙗ Сѣвєрьна Кѷпра⁵ • Южьна Осєтїꙗ³
¹ такождє Асїи ѥстъ ⁙ ² народьнꙑ обꙑчаи єѵрѡпьскꙑ сѫтъ · нъ Асїи находитъ сѧ ⁙ ³ приꙁнана ꙗко самостоꙗтєл҄ьна дрьжава 3 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстє ⁙ ⁴ приꙁнано 60 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстъ ⁙ ⁵ приꙁнана толико Тѷрци ѥстъ
вж҃дь • б҃сд • ис҃пр

[1] Племена Средней и Северо-Восточной Европы (VI—I вв. до н. э.)

[2] Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Deutschen Demokratischen Republik über die Herstellung der Einheit Deutschlands (Einigungsvertrag)

[3] Zugspitze : Climbing, Hiking & Mountaineering // SummitPost

[1]

[2]

[3]