Jump to content

Нѣмьци

Википєдїѩ · отврьстꙑ єнкѷклопєдїѩ · страница

Нѣмьць Съвѫꙁьна Димократїꙗ
Bundesrepublik Deutschland


ꙁнамѧ
ꙁнакъ
ꙁнакъ
ꙁнамѧ ꙁнакъ
рєчєниѥ :
⁖ Einigkeit und Recht und Freiheit ⁖

Нѣмьци ха́рта
Нѣмьци ха́рта

стольнъ градъ Бєрлинъ
дрьжавьнъ ѩꙁꙑкъ нѣмьчьскъ
пространиѥ  
- вьсѩ 357 021 х҃м²
въсєлѥниѥ 82,5 лєѡдръ

Нѣ́мьци и нѣмьчьскꙑ Deutschland · єпїсимьно имѧ Нѣ́мьць Съвѫ́ꙁьна Димократі́ꙗ и нѣмьчьскꙑ Bundesrepublik Deutschland · дрьжава Срѣдьнѩ Єѵрѡпꙑ ѥстъ ⁙ Нѣмьць стольнъ градъ Бєрлинъ ѥстъ ⁙ Людии обитаѥтъ 82,5 лєѡдръ

Дрьжавꙑ имѧ отъ нѣмьчьска народа имєнє поѩто ѥстъ ⁙ Напрьва прасловѣньско слово *němьсь ꙗко вьсꙗкъ щоуждєстраньць нарєчєниѥ бѣашє · ꙁанѥ мꙑслили сѫтъ словѣнє бо ти людиѥ нѣмꙑ сѫтъ ꙗко словѣньскꙑ нє глаголѭтъ ⁙ Нъ послѣди въ кънижьнѣхъ словѣньцѣхъ ѩꙁꙑцѣхъ нѣмьци тъкъмо ѥдинъ народъ ꙁъванъ сталъ ѥстъ

Нѣмьчьско жє самонарєчєниѥ Deutschland отъ дрєвл҄ьнѥнѣмьчьска словєсє Þeodisk исходитъ · ѥгожє словѣньско тлъкованиѥ народьнъ ли ѩꙁꙑчьнъ ли ѥстъ

До І҃ вѣка въ ꙁємл҄и при Лабѣ рѣцѣ словѣньскꙑ плємєна витали бѣ[1] · нъ отъ того жє врѣмєнє и по нꙑнѣ нѣмьци ихъжє въ свои народъ въсприѩли бѣ и дьньсь тъкъмо Лѫжицѣ они жє ѩꙁꙑкоу своѥю съхранили бѣ

Послѣди раꙁложєниꙗ Римьскꙑ аѵтократѡрїѩ Франчьска дрьжава сътворєна бꙑстъ ꙗжє отъ нѣмьчьска плємєнє франкъ имѧ иматъ ⁙ 800 лѣта Карлъ Вєликꙑи ѥгожє основѣ вєликѫ аѵтократѡрїѭ сътвори · ꙗжє ꙁємлꙗхъ нꙑнѣшьн҄ь Нѣмьць · Франкїѩ и сѣвєрьнꙑ Италїѩ сѧ авлꙗла бѣашє

Нꙑнѣщьнꙗ Нѣмьць Съвѫꙁьна Димократїꙗ сътворѥна ѥстъ 1949 лѣта · въ ꙁємлꙗхъ · ѩжє А҃ѤД и Вєлика Британїꙗ и Франкїꙗ ꙁаѩлꙑ сѫтъ ⁙ Съвѣтьсцѣ ꙁаѩтѣ ꙁємл҄и жє Нѣмьчьска Народьна Димократїꙗ сътворѥна бꙑстъ ⁙ Ꙁападьнъ Бєрлинъ жє нарочьно положєниє имаашє и подъ властиѭ Н҃СД или Н҃НД нє бꙑстъ

Отъ 1990 лѣта Нѣмьци ѥдьнѥни бꙑстъ · ꙗко вѣтомь[2] Н҃НД и Ꙁападьнъ Бєрлинъ въшьлѣ въ сътавъ Н҃СД ѥстє

Бол҄ьши рѣка Доунавъ и такождє нѣмьцѣхъ Раинъ и Лаба и Вєꙁєръ и Одра сѫтъ · болѥ ѥꙁєро Бодєнꙁєи ѥстъ

Дрьжавꙑ юꙃѣ Алпьскꙑ горꙑ сѫтъ и наивꙑсьша гора Цоугшпитцє ѥстъ съ вꙑсиѭ 2962 м҃[3]

Нѣмьць властиѥ
ꙁємлꙗ стольнъ градъ ꙁємлѩ нѣмьчьско имѧ стольна града нѣмьчьско имѧ
1. Бадєнъ и Вѷртємбєргъ Щутгартъ Baden-Württemberg Stuttgart
2. Баѥрнъ Мѷнхєнъ Freistaat Bayern München
3. Бєрлинъ Бєрлинъ Berlin Berlin
4. Браниборъ Подъстѫпинъ Brandenburg Potsdam
5. Свободьнъ ганꙁьскъ градъ Брємєнъ Брємєнъ Freie Hansestadt Bremen Bremen
6. Свободьнъ и ганꙁьскъ градъ Хамбоургъ Хамбоургъ Freie und Hansestadt Hamburg Hamburg
7. Хєсєнъ Висбадєнъ Hessen Wiesbaden
8. Мєклєнбоуръ и Ближьнѥ Помориѥ Ꙁвѣринъ Mecklenburg-Vorpommern Schwerin
9. Нижьн҄ь Сахсєнъ Хановєръ Niedersachsen Hannover
10. Сѣвєрьнъ Раинъ и Вєстфалєнъ Дѷсєлдорфъ Nordrhein-Westfalen Düsseldorf
11. Раинландъ и Пфалць Маинць Rheinland-Pfalz Mainz
12. Сааръ Саарбрѷкєнъ Saarland Saarbrücken
13. Свободьна дрьжава Сахсєнъ Дрєжданꙑ Freistaat Sachsen Dresden
14. Сахсєнъ и Анхалтъ Дѣвинъ Sachsen-Anhalt Magdeburg
15. Шлєꙁвигъ и Холщаинъ Килъ Schleswig-Holstein Kiel
16. Свободьна дрьжава Ѳѷрингєнъ Ꙗробродъ Freistaat Thüringen Erfurt
  1. Племена Средней и Северо-Восточной Европы (VI—I вв. до н. э.)
  2. Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Deutschen Demokratischen Republik über die Herstellung der Einheit Deutschlands (Einigungsvertrag)
  3. Zugspitze : Climbing, Hiking & Mountaineering // SummitPost